Посвята в козачата

19.12.2015 13:17

 Не буваєм ми понурі,

                                                                                                                     Любим жарт і мову рідну.   

                                                                                                                       Ми – козацької натури!            

                                                                                                                          Ми – майбутнє України!

      Саме цими словами ведучі розпочали свято «Посвята в козачата», приурочене Дню Збройних Сил України . У цей день козацька родина поповнилася своїми новими членами - маленькими першокласниками.                                                                                Свято було проведено 3 грудня у 1-В класі Старокостянтинівського ліцею ім.М.С.Рудяка, з метою розширення знань учнів про славне минуле  українського народу, про козаччину, формування уявлень про життя на Запорозькій Січі, зацікавлення учнів історією нашого народу, виховання почуття патріотизму, любові до свого краю, українського народу, його мудрих традицій, потреби оберігати, як святиню, все те, що пов'язує нас з рідною землею, бажання захищати свою Батьківщину.                                                                                             Адже всі ми - нащадки козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості.                    Діти здійснили цікаву та незвичну подорож у часі – у роки, коли нашу країну освітило сяйво великої слави, військової мужності та дружньої єдності, у важкі для України часи.                Ледве не кожен рік нападала Золота Орда на землі українські, нікого не жаліючи на своєму шляху. Все сильнішим і сильнішим ставав гніт панів Польсько-Литовського князівства, і не було волі українцям, яку вони більше за все шанували і були готові захищати її зі зброєю у руках, а якщо знадобиться – то й життя за неї віддати. Так виникли перші козаки -  вільні озброєні люди, головні риси яких – честь та волелюбність. Щоб чинити опір ворогам, заснували козаки за дніпровськими порогами свій стан – Запорозьку Січ на надзвичайно мальовничому острові – Хортиця, який став справжньою твердинею козацтва, недосяжною для ворогів!                                                                                                                                   Нащадки славних козаків-запорожців – дві кварти маленьких козачат, літери-козаки під назвою «Калинка» та літери-козаки під назвою «Вербичка», показали у святковий день свій хист, спритність, силу та відвагу в таких видах козацьких змагань: козацька грамота, козацькі усмішки, народна мудрість, козацька пісня, конкурс отаманів, козацькі танці, козацькі забави, конкурс козаків-ерудитів.                                                                                                                 Готували діток до свята та щиро вболівали за них перша вчителька Білик С.В., музичний керівник Іщишина Л.Л., хореограф Коломієць Л.М. та люблячі батьки.

       Перемогла дружба!

   Отаман Старокостянтинівського районового козацтва полковник Муляр В.Г., писар-полковник Українського козацтва Шнайдер В.В., осавул-полковник Українського козацтва Поліщук В.В., отаман кінно-спортивного клубу «Козацький герць» Лавров Ф.О. здійснили ритуал посвяти першокласників в козачата та зауважили, що вони показали себе справжніми козаками на змаганнях, вручили дітям козацькі пам'ятки та побажали:

Сміливі будьте, козачата.

Даруйте Україні вірність.

                          У старших вчіться захищати домівку

рідну й люд­ську гідність.

 

     За чудове свято діткам від щирого серця подякувала директор Старокостянтинівського ліцею ім. М.С.Рудяка Франчук Т.І., вчителі, батьки, які звернулися до них з такими словами:

Пам'ятайте, як наші предки у бої ходили,          Присягайте, що Вкраїну будете любити,

Як за честь Вкраїни-неньки голови зложили.    Що ввіллєте в неї силу,щоб розвеселити!

     Козачата дружно відповіли:

 

Кличе нас Вкраїна-ненька,

Маєм шаблю і бунчук.

Хоч ще, кажуть, ми маленькі,

Та козацький маєм дух.

 

Незалежність українського народу

Нам треба, друзі, берегти.

Недаремно кров лилася за свободу

Волю здобували козаки.

 

Вчитель 1-В класу  Старокостянтинівського  ліцею  ім. М.С.Рудяка  Білик С.В.